Англійська на ізі - це проект, на який мене надихнули мої студенти (а їх з 2007 року в мене було багато). Так от, деякі з них вже дійшли до гарного рівня і їм більше не треба ходити на курси або займатись з репетитором.
Інші хочуть вчити мову, але все ніяк не можуть втиснути англійську у свій щільний графік: то діти, то робота, то вічне вирішення сімейних справ або ще щось. А ще й ситуація у країні склалась так, що світла нема, і інтернет не працює під час занять, то тривога і треба бігти до сховища. Тож не виходить займатись, хоч і дуже хочеться. А ще є такі, які хочуть вчитись, але в мене аншлаг і часу просто немає. Ну і звісно є ті, яких наразі веду я та викладачі нашої студії.
Всі вони переодично задають мені одне й те саме питання: “Як підтримувати свій рівень та не загубити усі ті знання, що вже є і йти у мові далі, вивчаючи щось нове”. Насправді мову легко “загубити”, якщо систематично нею не користуватись. Ви помічали, як після перерви важко знову починати говорити? Здається, що все забулось і замість прогресу - регрес.
Мова - як мʼязи пресу або будь який інший рельєф тіла: ії треба підтримувати системно, підкачувати та доглядати за нею щоб не “сховалась за солодкими цукерками, та салатами”, росла та кріпла.